Виховна робота

ЗАГАДКИ

Червона  корова  всю  солому  на  чорне   борошно  змолола. (Вогонь, попіл.)

Чим  вогонь  тушити  будемо,

Якщо  воду  не здобудемо? (Пісок, земля, цупка тканина)

Маленька  зірка  відлетіла, Багато  лиха  наробила. (Іскра)

Смілива людина, що бореться з вогнем? (Пожежник).

Лишає  він  страшні  сліди, усе  він  пожирає,

А як  даси  йому  води, відразу помирає. (Вогонь)

Дерев`яна  паличка  темну  голівку  має, темряву розганяє. (Сірник).

Без крил, без рук, без ніг,

А вгору піднімається. (Дим)

Бажаний гість замість цукерок дрова їсть. (Вогонь)

Скільки б не їв, ніколи ситий не буде. (Вогонь)

Живуть у тісній темниці,

Без страху темноти,

Хлоп’ята яснолиці —

Вогню малі брати.

І мають душу щедру,

Хоч дерева сини,

Згораючи дощенту,

Вогонь дають вони. (Сірники)

До пори вишу,

До пори мовчу,

А вогонь зачую

— І сичу, й лютую. (Вогнегасник)

Червоне кошенятко по жердочці біжить (Вогонь)

  Вогню малі брати                                      

  І мають щедру душу.                                        

  Хоч з дерева вони                                              

  Вогонь дають завжди.  (Сірники)                                                                                  

                                                 

 Хвостом воду бере,

Хвостом випускає

Як вогонь розбушувався

Його поливає. (Пожежна машина)

Маю довгу шию, маю два носи,

Все з вогню дістану, тільки попроси.      (Багор)

Я всюди рвуся на пролом,

А називаюсь просто…         (Лом)

Коли вогнище палає,

Він гасить його допомагає.

Із піщинок наш дружок,

Здогадались? Це ….        (Пісок)

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває.

Бува, як скло, крихка й тверда,

Та більше рідкою буває.                     

Найважливіша в пожежного зброя

З нею завжди іде він до бою.         (Вода)

Він завжди на гвіздочку,

Має червону сорочку.

І вогонь блокує вміло

В білій і пухнастій піні.                ( Вогнегасник)

ЛІЧИЛКА

Не вмикай на кухні газ – РАЗ,

Не клади в запіч дрова – ДВА,

В лісі сірників не три – ТРИ,

Не лишай вогонь в квартирі – ЧОТИРИ,

Не лягай при свічці спать - П’ЯТЬ,

Іскра впала на підлогу – погасіть – ШІСТЬ,

Зачиніть вікно, коли в небі грім – СІМ,

У грозу під деревом не стій у лісі – ВІСІМ,

Сірником не забавляйтесь – ДЕВ’ЯТЬ,

Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – ДЕСЯТЬ.

ПРИСЛІВ'Я

1.  Сірник невеличкий, а вогонь – велетень,

2.  Коробка сірників хоч і мала,

    Багато може спричинити зла.

3.  Сірник маленький, а біда велика.

4.  З вогнем погані жарти – жартувати з ними не варто.

5.  Сірники не чіпай, в сірниках вогонь

6.  Криком вогню не згасити

7.  Вітер – рідний брат вогню

8.  Не жартуй з вогнем – обпечешся

9.  Від іскри до пожежі – один крок

10.  Вогонь наш друг, та не завжди.

     Чекати можна від нього біди.

11.  Іскру гаси до пожару –

      Біду відводь від удару

12.  Сірники не тронь – в сірниках вогонь.

ВІРШІ

ВОГОНЬ

Не розводьте у дворах

Вогонь, попелища,

Особливо, коли вітер

Між будівель свище.

Понесе вітер жаринку

На дах, у кватирку,

А для спалаху майна

Досить і хвилинки.

Як не будеш за тим стежить,

Може виникнуть пожежа.

Віршована казка «Козенята і вогонь»

Вогонь працював у кози на печі –

Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят –

Трійко біленьких своїх козенят.

Ось мамі вже з дому рушати пора

Лишається в хаті сама дітвора

- Ми будем слухняні, синок запевня

Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски:

- Ану, як у мами моєї гори –

І ось уже дим потягнувсь догори

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить

Сестричка з найменшим сховалась умить

А брат не злякавсь:

- Нуль

один подзвоню!

Врятують пожежники нас від вогню!

- Ало! Загорілася хата в Кози!

Адреса: Діброва, провулок Лози,

А номер в нас другий,

Швидше сюди!

Мерщій порятуйте од злої біди!

Спішили сусіди – Лисиця й Ведмідь,

І Заєць – відомий усім скорохід.

І мчать у машині ген-ген із гори

Пожежники вмілі і мужні – Бобри.

Вогонь не давався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасить не хотів –

Не дуже він любить сидіть у печі,

Варити куліш і пекти калачі.

Пожежу згасили,

Живі малюки,

І каже Бобер,

- Не беріть сірники!

І мовить Коза:

- Пам’ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

ПОЖЕЖНИКИ

З димом знімались хмарини пилу,

Мчаться пожежні автомобілі.

Клацають дзвінко, тривожно свистять,

Сріблясті каски рядами блищать.

Ось поверхи: перший, і другий, і п’ятий,   

Ось і останній, вогнем весь зайнятий,

Червоного диму стоїть пелена,

Рветься назовні біда із вікна.

Мить – і розбіглися каски сріблясті.

Швидко все сталося, наче у казці.

Люди в брезенті у полум’я й дим

Входять без страху один за одним.



Виховна  година у 1 класі

                     

Вч. Волошина О.Г.

Виховна година

Мета: ознайомити учнів із небезпечними ситуаціями, які можуть бути в оселі,

великою відповідальністю, відвагою  людей професії пожежного; вчити

дітей основних правил поведінки в екстремальних ситуаціях; формувати

навички обережного поводження з вогнем; розвивати спостережливість;

виховувати акуратність.

Обладнання: плакати, виставка книг, інвентар для гри «Ми – пожежні», свічка,

         сірники.

І. Вступне слово вчителя. Розминка «Вогонь – друг, вогонь – ворог».

ІІ. Розповідь вчителя.

Вогонь завжди потрібен людям. Сила вогню дуже велика: її використовують для запуску ракет, космічних супутників, у доменних печах – для виплавки металу;в теплоелектростанціях – для одержання струму; у побуті – для тепла і приготування їжі тощо.

Але вогонь буває злим і страшним: він може спричинити пожежу, що призводить до значних збитків і навіть до загибелі людей.

ІІ. Основні правила.

• Не грайтеся сірниками і запальничками.
• Не сушіть білизну над плитою, на каміні.
• Не запалюйте свічки, бенгальські вогні , феєрверки в будинку, біля ялинки.
• Не відкривайте дверцят печі, бо може випасти вуглинка.
• Не запалюйте легкозаймисті та горючі матеріали в будинку.

ІІІ. Запитання до дітей.

• Що  потрібно робити, якщо в будинку спалахнула пожежа?

         (відповіді дітей).

ІV. Розповідь про професію пожежного.

Пожежний – дуже героїчна професія. Пожежні  -  мужні, безстрашні, сильні, спритні бійці.

Кожного дня вони готуються до героїчних вчинків.  Їх називають бійцями «вогняного фронту», адже щоразу їм загрожує смертельна небезпека.

V. Повідомлення дітей про героїчні вчинки пожежних ( із газет).

VI. Гра «Ми -   пожежні».

1)  « Хто швидше заллє вогонь»;

2)  розглянути малюнки і підкреслити пожежонебезпечні предмети;

3)  вказати стрілками, чим треба гасити пожежу;

4)  змагання на визначення силових якостей;

VII. Відгадування загадок.

До пори вишу,

До пори мовчу.

А вогонь зачую –

І сичу , й лютую. (Вогнегасник)

Як поспішає – то кричить,

Моргає синім оком.

А як прибуде – все умить

Стихає ненароком.(Пожежна машина)

Лишає він страшні сліди,

Усе він пожирає.

А як даси йому води,

Відразу помирає.(Вогонь)

VIII. Підсумок.

     - Якими рисами характеру повинні володіти рятувальники?

     - Що для цього необхідно робити?

Учитель:

• А зараз ми станемо в коло, запалимо свічку і, передаючи її по колу, продовжимо фразу «Я бажаю тобі, щоб цей вогонь…»

«Знайомимось із правилами дій під час НС»

1 клас

                          

                                                                                                      Вч. Волошина О.Г.

Мета:

пояснити   учням поняття  «надзвичайна ситуація» (НС); ознайомити з       приклади небезпечних ситуацій, які можуть виникнути нашій місцевості; формувати вміння і навички поведінки в разі НС; виховувати обережність, вміння чинити розсудливо.

Обладнання :

план евакуації з класу вразі НС, плакати, протигази, навчальний посібник «Бережи себе, малюк»

Зміст

І . Вступне слово вчителя.

ІІ.  Запитання дітям

• Що таке небезпека? (Небезпека – це ситуація, в якій людині щось загрожує)

Вчитель. Сьогодні ви дізнаєтесь, які небезпечні ситуації можуть виникнути у нашій місцевості та чим вони загрожують людині.

Звичайно, все що може статися передбачити неможливо. Не можна уникнути явищ, які залежать не від людини: буревію, повені, посухи, грози.

Проте, є ситуації, коли небезпеку можна встигнути відвернути. Дуже важливо знати, як треба діяти.

    ІІІ. Відгадування загадок

а) На колесах дім зелений проїжджає біля мене. (Потяг)

б) повзе гусінь, замість ніг – залізні колеса. (Потяг)

Вчитель. Небезпека, яка може виникнути в нашій місцевості – це аварія на залізниці, що проходить поблизу села, адже залізницею часто перевозять отруйні і небезпечні речовини. Вони дуже потрібні на виробництвах, але при розливі дуже токсичні і небезпечні.

IV. Оповіщення населення при НС. Ознайомлення із діями при евакуації.

• Чи чули ви слово евакуація?
• А що воно означає?

Як треба діяти:

а) якщо ти перебуваєш вдома;

          б) якщо перебуваєш у школі;

Головним сигналом оповіщення є сигнал «Увага всім!». Завдання цього сигналу привернути увагу кожного, застерегти від небезпеки. Сигнал подається звучанням сирен, транспортних засобів, гудками об’єктів промисловості. Щоб дізнатися що і де трапилося, врятувати своє життя, життя рідних і знайомих, сусідів необхідно:

1.Увімкнути радіо, телевізор.

2. Прослухати звернення до населення.

3. Уважно продумати і виконати рекомендації.

4. Найти можливість оповістити про почуте рідних,сусідів чи знайомих.  

V. Ознайомлення  із засобами індивідуального захисту. Демонстрація і розповідь про протигаз.

VI. Поради психолога.

Щоб зберегти себе, необхідно бути завжди психологічно підготовленим.

По – перше, треба вивчити прості але дуже важливі для тебе правила безпеки:

• не роби те, що тобі не дозволяють;

вмій сказати «ні» і тримайся на відстані від того, що змушує тебе почуватися погано;

• вивчи номер мобільного батьків і домашню адресу;

VIІ. Підсумок .

-  Що  таке НС?

- Які НС можуть виникнути в нашому селі?

- Які дії під час оповіщення про НС?

«Ми вам чесно заявляємо –

Правила дорожні знаємо!» КВК

2 клас

                                         Класний керівник

                                     Волошина О.Г.

Ведуча:  юні знавці дорожнього руху! Я рада вітати вас у нашому КВК!

З кожним роком все жвавіше стає на вулицях нашого села: рухаються машини, мотоцикли, автобуси. Одні машини везуть продукти та одяг до магазинів, інші – розвозять хліб, будівельні матеріали. Та для того, щоб автомобілі швидше постачали вантаж до місця призначення, необхідно створювати умови, за яких вони могли б без будь-яких перешкод рухатися. Діти, щоб не заважати працювати водіям, зберегти своє здоров’я та життя, ми повинні чітко дотримуватися встановлених правил дорожнього руху. Впевнена, що ви з ними добре знайомі, адже вони зовсім нескладні.

Сьогодні ми не тільки пригадаємо правила дорожнього руху, а й доведемо, що дотримуємося правил поведінки на вулицях села.

Конкурс № 1. Привітання команд, оголошення назв та девізів.

Ведуча: послухайте правила ДР у віршах.

(Діти розповідають правила ДР в вигляді віршів)

1. Як не глянув ти ліворуч,

Не дав транспорту пройти –

Той не зможеш ти безпечно

Вулицю всю перейти.

2. Громадський транспорт на дорозі

Не слід тобі чекати,

Так твердять правила дорожні –

Їх треба поважати!

3. Вибігати на дорогу – дуже небезпечно

Та до того ж, коли там – мчить транспорт безкінечно!

4. Водій не встигне повернути,

Якщо ти раптом зміниш рух.

Тому порадою тут буде -

Не змінювати різко смуг.

5. Як виїхав ти на дорогу, то знай одну пересторогу:

Педалі швидко не крути, а всі машини пропусти!

6. Вантажівку пропускати слід на тротуарі.

На дорозі зупинятись – будеш не в «ударі».

7. Припарковане авто зменшить оглядовість,

Тому вихід із-за нього – це жахлива повість.

Ведуча: Ось ми і пригадали деякі правила, а зараз невеличка вікторина. Я буду задавати вам питання, а ви повинні швиденько мені відповідати.

Конкурс № 2. Кожна команда по черзі відповідає на питання вікторини

Вікторина:

1. Де і як повинні рухатися пішоходи?

2. У яких місцях пішоходам дозволяється переходити вулицю?

3. Які наземні види транспорту ви знаєте?

4. Що таке перехрестя?

5. Що називається регульованим перехрестям?

6. Що означає зелений сигнал світлофора?

7. Чи можна перебігати вулицю?

8. Де повинні перебувати пішоходи, які не встигли перейти дорогу?

9. Що означає жовтий сигнал світлофора?

10. Що означає червоний сигнал світлофора?

                  

Ведуча: А хто знає, що означає слово «світлофор»?

Невеличка довідка. Слово складається з двох частин: «світло» і «фор».

Значення слова світло нам відомо, а слово фор походить від грецького «форос» – «носій».

(Музична пауза. )

Конкурс № 3. Команди відгадують загадки

1. Біжать чотири брати

І один одного не можуть наздогнати.

(Колеса)

2. Як переходиш вулицю,

То завжди зупинись,

І перш за все з увагою

На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,

Де небезпек нема.

Трикольорові очі

Я маю недарма…

(Світлофор)

3. Маленькі будиночки містом біжать,

Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять.

(Автобус, трамвай, тролейбус)

4. Тримаюсь лише на ходу,

А як зупиниш – упаду.

(Велосипед)

5. Підморгне зеленим оком – ми йдемо,

Підморгне червоним оком – стоїмо.

(Світлофор)

6. З рогами, а не коза,

Є сідло, а не кінь.

З педалями, а не рояль,

З дзвоником, а не двері.

(Велосипед)

7. Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить сороконіжка.

(Поїзд)

8. Лежить Гася — простяглася, а як встане – то й неба дістане.

(Дорога)

            

Ведуча: Ми вдячні вам за вірні відповіді і переконалися в тому, що з правилами дорожнього руху ви знайомі. Зараз ми перевіримо наскільки вправно ви їх виконаєте. Впевнені, що в майбутньому дехто з вас мріє стати водієм. Насправді це досить складна справа, яка вимагає уважності, спостережливості та обережності.

Конкурс № 4. На папері намальовані автомобілі. Завдання: порахувати машини, які рухаються вправо і вліво.

              

Конкурс №5. Конкурс капітанів.

Підбиття підсумків. Нагородження.

         

Перегляд  презентації  «Дорожня розмітка»

                                    Додаток

Питання для повторення.

1.  Що таке дорога?

2.  З яких частин вона складається?

3.  З якого боку рухаються транспортні засоби?

4.  Як повинні рухатися пішоходи по тротуару?

5.  Де можна переходити дорогу?

6.  Яку роль виконує роздільна смуга?

7.  Чому треба знати і виконувати Правила дорожнього руху?

Це треба знати…

Дорога – це завжди небезпека.

Край тротуару – бордюр. Це низький бар’єр, що відокремлює проїжджу частину дороги або вулиці від узбіч, тротуарів.

Дорогу треба переходити лише у спеціально відведеному місці -на переходах.

Якщо на вулиці немає пішохідного переходу, то переходити її треба лише тоді, коли поблизу немає машин.

Не можна перебігати дорогу перед транспортом, який рухається.

Найнебезпечніша ділянка дороги – це перехрестя.

Для пішоходів існує тротуар – пішохідна доріжка (з кам’яних плит, цегли, асфальту і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. По тротуару люди повинні рухатися праворуч.

Рух у нас – правосторонній.

Виховна година у 1 класі

«Правила дорожнього руху »

                       Кл.кер. Волошина О.Г.

Мета: учити дітей обирати безпечний маршрут до школи ; ознайомити дітей із деякими дорожніми знаками; закріпити вміння орієнтуватися на вулицях; розвивати  спостережливість, логічне мислення; виховувати культуру поведінки учнів у дорожньому русі, бережливе ставлення до свого життя ,уважність, дисциплінованість.

Обладнання: дорожні знаки, плакат «Безпека на дорозі», кольорові олівці.

1. Організація учнів

Продзвенів дзвінок.

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось -  не шуміти.

Всі готові до розмови?

Тож, гаразд часу не гаймо.

І розмову починаймо!

ІІ. Гра «Хто правильно і швидко?» (Клас ділиться на дві групи)

• Хто стежить за порядком на дорозі?
• Які бувають дороги?
• По якій дорозі можна їхати, а по якій іти?
• Де треба переходити дорогу?
• Що таке перехрестя?
• Які правила переходу дороги ви знаєте?
• Які сигнали світлофора ви знаєте?

ІІІ. Правила поведінки на дорогах.

1.Розповідь з елементами бесіди.

До нас прийшов Буратіно, він попросив пригадати той випадок,  коли він перший раз  йшов  до школи  і ледве не потрапив під колеса автомобіля. Порадьте Буратіно, як безпечно дійти до школи, які правила кожен повинен добре знати .(відповіді дітей)

Вчитель. Дорога – це не стадіон, не бібліотека, не місце для розмов. Усі дороги, навіть пішохідні, - це зона підвищеної небезпеки. Щоб не сталося біди, слід дотримуватися правил поведінки на дорогах.

• По тротуару йти з правого боку. У вузькому місці зупинитись і пропустити старшого.
• Коли проходиш повз арку, виїзд із двору чи гаража, автостоянку, будь обережний: звідти може виїхати автомобіль.
• Якщо ти їдеш по тротуару на роликах, попереджай про своє наближення свистком.
• Переходячи дорогу, подивися спочатку наліво, а дійшовши до середини дороги, - направо.
• Якщо вздовж дороги немає тротуару, слід іти узбіччям назустріч транспорту.

ІV. Ознайомлення із дорожніми знаками.

«Пішохідний перехід», «Місце зупинки автобуса», «Рух пішоходів заборонено»

V. Загадки.

З місця зрушити не взмозі,

Бо на варті при дорозі.

Я стою щодня, щоночі,

Хоч і маю скляні очі.

Братці – вагончики

Взялися за руки,

І побігли по рейсах

Повз ліси і луки.

VI.  Гра« Світлофор»

• Які сигнали подає вам пішохідний світлофор? (Йти, стояти.)

VII. Гра «Покажи мені дорогу»

(розповіді дітей про їхню дорогу до школи  та її особливості)

VIII. Малювання маршруту до школи.

IX. Підсумок.

• Які основні правила для пішоходів знаєте?
• Як будете переходити вулицю?

Виховна година на тему:

«Люди мужньої професії»

Вч. Волошина О.Г.

Мета: розширити знання учнів про професію пожежного; риси характеру,

риси характеру, якими він повинен володіти; виховувати мужність,

відповідальність, витримку.

Обладнання: плакати на пожежну тематику; вогнегасник; свічка, сірники,

фотографії з екскурсії до пожежної частини, вода,чашки.

1.  Вступне слово вчителя. (про тиждень пожежної безпеки у школі).

- Назвіть  професії, які вимагають бути сильними , мужніми,

 витривалими?  

- Якщо сталася пожежа кого ми кличемо на допомогу?

- За яким номером телефонуємо?  

    Приборкати вогонь, врятувати людей і тварин, швидко прибути на допомогу вміють і можуть відважні пожежники. Про їхній героїзм ми часто чуємо по радіо і телебаченню, читаємо в газетах. Пожежники спеціально тренуються, щоб вміти гасити будь – яку пожежу.

2. Повідомлення дітей про випадки героїзму пожежників.(з газет і журналів)

3.Малювання словесного портрету пожежника.(«павутинка»)

4. Конкурс «Юних пожежників»

1. Хто швидше наносить води .
2. Хто швидше врятує тварин під час пожежі, долаючи вузький лаз.
3. Хто швидше перенесе потерпілих під час пожежі.
4. Учитель. А зараз реклама. Рекламуємо  засоби, які допоможуть запобігти біді – зберегти життя.

Учень. Вогнегасник пінний.

Вогнегасники бувають пінні

Вже сто років вони незамінні,

Добре піною гасять вони.

Учитель. Але електричні прилади пінним вогнегасником гасити не можна.  

Учень. Вогнегасник вуглекислотний.

  Дуже надійні, дуже добротні.

(учні демонструють зразки вогнегасників)

Учні :

1. І дорослі, і  діти  це знають:
2. Наші предки в печерах жили.

    Скільки люди себе пам’ятають,

    Із вогнем вони дружбу вели.

3.  Із вогнем,щоб у люту негоду

    Біля вогнища всіх зігрівав,

    Щоб людському великому роду

    В холоднечу загинуть не дав.

4.  Тож  його берегли, як уміли

    Усесильний гарячий вогонь,

    І хоч тисячі літ відшуміли,

    Люди й досі шанують його.

              Так вогонь з давнини і донині

    Помагає і служить людині.

5.Підсумок.

     - Якими рисами характеру повинні володіти рятувальники?

     - Що для цього необхідно робити?

6. Учитель. Зараз ми станемо в коло, запалимо свічку і, передаючи її по колу, продовжимо фразу «Я бажаю тобі, щоб цей вогонь…»  

Учні :

              Ми віримо, що зло, біда,

              Не будуть людям заважати!

    Тому сьогодні нам усім

    Я хочу побажати:

              Дай, Бог, вам, друзі, щоб сирени

              Пожежні ви ніколи не чули!

              І до останньої хвилини

              Ви всі в добрі й безпеці були.

Виховна година

«Рідний край»

Кл. кер. Волошина О.Г.

Мета. Уточнити і розширити знання учнів про велич і красу рідного краю;

викликати інтерес до пізнання рідного краю; виховувати любов до рідної

землі;

Обладнання. Карта України, глобус ,прапорець, фото з краєвидами села.  

Зміст

І. Привітання.

ІІ. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми.

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення.

• Діти, а ви розумієте, що я вам говорю?
• А вдома, коли спілкуєтеся з батьками, друзями, іншими людьми, ви розумієте один одного?
• А чому ми розуміємо один одного?
• Якщо ми розмовляємо українською, то хто ми є?
• Чому нас так називають?

IV .  Уявна подорож на ракеті. Ознайомлення з маршрутом подорожі.

• Зараз ми відправимося у подорож на ракеті. Що  ми побачимо із космосу?(нашу планету).
• Давайте знайдемо на глобусі нашу країну?
• А як нам помітити це місце, щоб усі зрозуміли, що це Україна?(діти прикріплюють прапор).
• Давайте спустимося нижче хмар, що  ми побачимо?(прикріплюють карту України).
• Назвіть адресу, де живете?

V. Складання «Павутинки»

Рідний край

V. Слухання вірша П.Воронька

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

• Де найкраща  земля?

Журавель відповідає:

• Краще рідної немає!
• Чому так відповів журавель?

VІ .  Бесіда з елементами розповіді.

Рідний край – це земля на якій ви народилися, живете. Тут народилися і живуть ваші батьки, діди, прадіди. Рідний край – це найдорожче, найрідніше, найкраще місце для кожного з нас. Школа, рідна домівка, друзі, синє небо, ясні зорі , сонце, кущ калини біля хати, все це рідне і близьке.

VІІ . Запитання для дітей:

• На якій вулиці знаходиться наша школа?
• На якій вулиці живе кожен з вас?
• Для чого потрібно знати свою адресу?
• Як названо головну вулицю нашого села?
• Які підприємства є у нашому селі?
• Чим славиться наше село?
• Який куточок нашого села є улюбленим? Розкажіть про нього.
• Які легенди чи перекази ви дізналися  про наше село?

VІІІ. Тренінг «Сонечко»

Я -  маленьке  сонечко. Я прокидаюсь . вмиваюсь, розчісую свої промінчики і піднімаюсь над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла в світла. Я дарую своє тепло всій землі – лісам, полям,лукам, річкам. Я вдихаю тепло. Я лечу над землею та освітлюю листочки. Як красиво навкруги!

IX.  Гра   «Чарівники».

• Чарувати будуть ваші пальчики, вони допоможуть прочитати найголовніше у світі слово (діти кладуть долоньки навколо «зачарованого слова» і називають це слово (МИР).
• Це слово кожному дому бажає миру, кожній дитині всього, чого їй треба. Мир – це спокій, це привітне сонечко, це посмішка всіх людей.

Х. Творча вправа.

     -  складіть речення про рідний край зі словами:

        Люблю

        Бережу

        Пишаюся

ХІ. Робота в групах.

     Виготовлення аплікації з паперу «Рідний край»

ХІІ. Підсумок.

• Продовжте речення. Рідний край у нас най..
• …дорожчий;
• … рідніший;
• … миліший;
• …кращий;
• Дякую вам, діти, за уважність, старанність, активність і вашим батькам за допомогу.

Виховна година на    тему:

«Людина починається з добра»

4 клас

                                             

                                                            Вч. Волошина О.Г.

Мета: формувати морально – етичну культуру школярів; розширити поняття

доброти і милосердя, красу людської душі; з’ясувати зміст поняття

милосердя, доброти, співчуття; вчити дітей гуманному ставленні до

людей з різними вадами; виховувати культуру поведінки,

переживання, співчуття.

Обладнання: малюнок сонця, друковані слова, виставка книг.

І. Вступне слово вчителя.

Сьогодні відбудеться розмова про найцінніше, вічний скарб людський – милосердя. В світі є найсвятіші людські почуття – доброта, любов, прощення. Їх не купиш в магазині, їх ні в кого не позичиш, їх просто безкоштовно можна набути, навчити себе бути добрим, людяним і милосердним.

ІІ. Словникова робота.

Щоб поговорити про доброту і милосердя,треба точно знати, що означають ці слова.

Доброта – чуйне, привітне, доброзичливе ставлення до людей.

Милосердя – добре, співчутливе ставлення до когось.

Співчуття – вміння поставити себе на місце іншого, зрозуміти когось.

ІІІ. Бесіда.

Ще з давніх часів доброта і милосердя були в традиціях нашого народу. Допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок  бездомному, захистити старість.

 - З ким або з ким можна порівняти добру людину?

 - У вигляді кого ви б намалювали  добро і милосердя?

 - Яким кольором розфарбували?

 - Як ви думаєте чого більше в сучасному світі добра чи зла?

 - Яке це поняття добро і милосердя?

 - Чи можна відчути добро і милосердя?

(Це ласкаве слово, ніжне ставлення, готовність допомогти в скруті.)

ІV. Складання асоціативного куща.

Якщо добро схоже на сонечко, то давайте пригадаємо, які асоціації у вас викликає це слово.

   

ДОБРО

V. Релаксація.

А тепер повернемось один до одного,торкнемося долонями свого сусіда, усміхніться один одному і подаруйте чудовий настрій.

VІ. Ознайомлення з листом.

Читаючи газету , мене вразив лист однієї жінки. Вона розповіла, що на сусідській вулиці живе хлопчик. Він народився із заячою губою і вовчим піднебінням. Від нього  ще в пологовому будинку відмовилась мама. Він так і не бачив її за дев’ять років свого нерадісного життя. Єдиною рідною людиною є для нього бабуся, яка його забрала і виховує.

При всіх своїх бідах хлопчик щодня страждає ще й від того, що його постійно дражнять діти. Він уже бідний і не плаче, тільки стоїть зблідлий, безсило стиснувши кулаки. Невже не знайдеться на вулиці когось із школярів, хто б захистив  цього бідолашного хлопчика і пояснив його кривдникам, що значить «сипати сіль на рани»…

Важко після цього говорити. Правда? Але треба, бо є багато подібних випадків.

Обговорення

• Що вас найбільше вразило у цьому листі?
• Кого ви засуджуєте? Кого схвалюєте?
• Як би ви вчинили на місці жорстоких дітей?

VІІ. Проблемне питання.

Внутрішній світ людини унікальний і неповторний, чи залежить він від зовнішності людини?

• Що таке вади?
• Діти, як ви вважаєте, які вади мають люди? (фізичні, хвороби, певні риси характеру)
• Що з цього люди можуть змінити?
• Чи повинні люди себе ненавидіти за свої вади?
• Подумайте,чи є на світі люди, які не мають недоліків?

ІХ. Розв’язання проблемних ситуацій.

• Як ставитись до людини з фізичними вадами?
• У вашому класі з’явилася дитина – інвалід. Як будите поводитись?

1. Не будете з нею спілкуватись.
2. Спілкуватись, але не завжди, бо вона не така, як всі.
3. Не покажете своєю поведінкою, що вона відрізняється від інших,будете їй допомагати.

Гарно, що ви надали перевагу  добру і милосердю, сподіваюсь,що і в житті ви не поступитесь своїм принципам.

Х. Узагальнення.

З давніх давен люди цінували добро, чуйність, милосердя, порядність. Народ створив багато прислів’їв та приказок проці риси людини. Згадаймо, які ви знаєте.

Від доброго слова і лід розтане.

Твоя краса – в твоїй доброті.

Перший крок до добра – це не робити зла.

    Людина починається з добра.

ХІ. Вправа «Сенкан»

1. Добро.
2. Щире, світле, чуйне, безкорисливе.
3. Допомагає, співчуває, втішає.
4. Милосердя – здатність відгукнутись на чуже горе.
5. Милосердя – співчуття.

ХІІ. Підсумок.

Рух за милосердя найбільш масовий на землі. Доброти потребують не тільки хворі, але й здорові люди. Я думаю, що ви зрозуміли, про добро треба нагадувати на кожному кроці. Ми повинні бути милосердними і до тварин і до природи. Адже вони також ростуть і живуть, і потребують бережного ставлення.

• Як ви думаєте, чи знадобляться вам у житті знання, поради, які ви почули сьогодні?

ХІІІ. Вправа «Мікрофон»

• Якби я була Феєю Доброти, то…
• Якби я був Добрим Чарівником, то…      

повагащедрістьрозуміннямилосердядопомогатолерантністьдоброта                                                    Вправа « Сенкан»

1.Слово.

2.Три прикметники (яке?)

3. Три дієслова (що робить?)

4.Що означає слово (пояснення)

5.Замініть іншим словом.

                                                   Вправа « Сенкан»

1.Слово.

2.Три прикметники (яке?)

3. Три дієслова (що робить?)

4.Що означає слово (пояснення)

5.Замініть іншим словом.

Виховна  година  

у 1 класі

«Дружба починається з усмішки»

            

Підготувала:

                                класний керівник Волошина О.Г.

Мета. Вчити дітей організовувати свій відпочинок під час перерви (рухливі ігри, змагання тощо); виховувати повагу , дружні стосунки між учнями,вчити виявляти турботу про товаришів, дівчаток, молодших.

І.   Вправа «Павутинка».

ДРУЖБА

ІІ. Слово вчителя.

Тема нашої виховної години  — «Дружба починається з усмішки».

ІІІ. Створення психологічного настрою.

• Давайте заспіваємо пісню з мультфільму  про Чебурашку і Крокодила Гену «Голубий вагон».

(Виконання пісні під фонограму)

• З чого починається дружба?
• Як ви це розумієте, поясніть?

(Відповіді дітей)

• Послухайте уважно вірш Б. Бичка «Півники».

За віщо посварилися — не знаю я того,

А тільки стрілись півники: — Ти чого?

Круг шиї пір'я дибиться, стирчить сюди-туди,

Дзьобами в землю вткнулися: — Ось підійди!

А гребені у півників розжеврілись, мов жар,

Стоять і не ворушаться: — Ану вдар!

Обоє враз підскочили, аж курява знялась,

І знов стоять надублені: — Зась!

Тут з вулиці почулося — кричала тітка: — Киш!

Розбіглися два півники: — Гляди ж!

Розбіглися два півники курчаткам всім на сміх...

Як схожі й ми буваємо на півників таких!

ІV.  Обговорення змісту вірша.

Запитання до дітей:

• Чи не трапляється у вас у класі чогось подібного на перервах?
• Як хлопці у нашому класі ставляться до дівчаток?
• Чи не ображають їх?
• А як поводяться дівчата?

V. Складання правил поведінки і дружби.

• Давайте разом складемо правила ввічливої поведінки під час перерви.

(Не бігати по коридору, не галасувати, не штовхатися, не дражнитися тощо).

• Є діти, які дуже люблять дражнитися.
• Як ви вважаєте, чи подобається дітям, коли їх дражнять?
• Що ви порадите дражнилкові?

(Відповіді дітей).

• А що треба робити, коли діти на перерві посварилися? (їх треба помирити).
• Так, для цього є мирилки.

VI.   Розучування мирилок.

Щоб помиритися, промовляють:

Мир — миром,

Пироги з сиром,

Вареники в маслі,

Ми — дружечки красні,

Поцілуймося.

Через тин вишня нахилилася,

Дві подружки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечка.

Тобі яблучко, мені зернятко,

Помирімося, моя серденько.

• В які ігри можна гратися під час перерви?

(У спокійні, щоб не бігати, не галасувати).

VII. Розучування ігор «Струмочок», «Зіпсований телефон».

VIII. Гра «Впізнай за голосом»

Діти стають у коло. Один із учнів виходить на середину і закриває очі. Решта рухається по колу і співає пісні.

За сигналом діти зупиняються, хтось із учасників гри проказує (можна змінити голос):

«Ти загадку відгадай, хто покликав тебе, — впізнай!».

Ведучий відкриває очі і називає ім'я того, хто говорив.

Якщо ім'я названо правильно — той, кого назвали, стає у середину кола.

IX.  Підсумок .

• Як треба поводитись із однокласниками, щоб з тобою дружили?
• Як треба поводитись на перерві?

  Домашнє завдання.

1.  Запитати у батьків, у які ігри вони гралися в дитинстві.

2.  Розучити їх і навчити гратися своїх однолітків.

Виховна година на тему:

«Скажімо наше дружне «Ні!» усім пожежам на землі»

Вч. Волошина О.Г.

Мета : розповісти дітям про історію виникнення вогню, його користь та  

 небезпеку  у житті людини. Розкрити причини виникнення пожеж.

 Ознайомити з правилами протипожежної безпеки. Виховувати бажання

 дотримуватися цих правил з метою збереження життя і здоров’я.

 Виховувати повагу до професії пожежника та регулювальника.

Обладнання:плакати на протипожежну тематику (правила поведінки під час

 Пожежі, перша допомога потерпілим), малюки дітей на задану тему.

Учні : 1. Ми зібралися із вами,

    Щоб про користь вогню більше знати ,

    Протипожежні правила вивчати,

    Причини пожеж виявляти,

    Професію рятувальників рекламувати.

2. І дорослі,і  діти  це знають:

    Наші предки в печерах жили.

    Скільки люди себе пам’ятають,

    Із вогнем вони дружбу вели.

3.  Із вогнем,щоб у люту негоду

    Біля вогнища всіх зігрівав,

    Щоб людському великому роду

    В холоднечу загинуть не дав.

4.  Тож  його берегли, як уміли

    Усесильний гарячий вогонь,

    І хоч тисячі літ відшуміли,

    Люди й досі шанують його.

         5.  Так вогонь з давнини і донині

    Помагає і служить людині.

Вчитель. Про користь вогню ви тільки–но  довідалися, а яку небезпеку він несе?

           З’являється Відьма – Пожежа (співає)

              Сірники ви мої, сірники!

    Від вогню, від яскравого полум’я

    Я щаслива завжди,

    І яке я маю задоволення.

Слухайте уважно, діти!

Як правильно пожежу створити:

Спочатку ви по хаті побродіть,

Понишпоріть та сірники знайдіть.

І часу не гайте, розведіть вогонь,

І не гасіть його – Боже боронь!

Хай дим пожежі всі довкіль побачать,

Бо ви герой,а це велика вдача,

І як герой, сховайтесь тишком – нишком

Подалі від вогню, хоча б під ліжком.

Учень.

Стій – но – Відьмо, стій!

Ти так навчати дітей не смій!

Разом з дітьми ми про небезпеку

Вивчаємо правила нелегкі,

І щоб навік тебе здолати

Ми їх повинні добре знати.

Про пожежу швидко

Старшим сповіщай.

Подзвони, мій друже,

У пожежну службу номер 101!

Відьма – Пожежа (стає на коліна)

У пожежну службу? Не дзвони!

Краще я втечу подалі від біди.

Учень.

Іди геть, пропади!

Не повертайся більше сюди.

Учитель.

Діти, не слухайте порад Відьми – Пожежі,

А чітко дотримуйтесь правил протипожежної безпеки.

Учні.

1. Якщо ви помітили ознаки пожежі – не панікуйте.
2. Спочатку з’ясуйте, що горить.
3. Якщо це електроприлади – негайно вимкніть із розетки.
4. Якщо щось інше із предметів, візьміть ковдру, рядно, намочіть їх у воді і накрийте вогонь або просто залийте водою.
5. Якщо ж ви самі не в змозі ліквідувати вогонь – мерщій викликайте пожежну охорону.

Учитель. Приборкати вогонь, врятувати людей і тварин, швидко прибути на допомогу вміють і можуть відважні пожежники. Про їхній героїзм ми часто чуємо по радіо і телебаченню, читаємо в газетах. Пожежники спеціально тренуються, щоб вміти гасити будь – яку пожежу.

Зараз ми проведемо конкурс «Юних пожежників»

1. Хто швидше наносить води .
2. Хто швидше врятує тварин під час пожежі, долаючи вузький лаз.
3. Хто швидше перенесе потерпілих під час пожежі.

Учитель. А зараз реклама. Рекламуємо  засоби, які допоможуть запобігти біді – зберегти життя.

Учень. Вогнегасник пінний.

Вогнегасники бувають пінні

Вже сто років вони незамінні,

Добре піною гасять вони.

Учитель. Але електричні прилади пінним вогнегасником гасити не можна.

Учень. Вогнегасник вуглекислотний.

Дуже надійні, дуже добротні.

(учні демонструють зразки вогнегасників)

Гра «Так, ні»

• Най частіше пожежі виникають через не вимкнені електроприлади.(так)
• Найбільша кількість пожеж через пустощі дітей з вогнем.(так)
• Переміщення людей у безпечне місце називається евакуацією.(так)
• Під час пожежі треба метущитися, бігати, кричати, панікувати.(ні)
• Під час пожежі треба зателефонувати за номером 102.(ні)
• Телефон пожежної  команди 101.(так)
• Найцінніше, що треба врятувати під час пожежі-це іграшки.(ні)

Учитель. Ми віримо, що зло, біда,

               Не будуть людям заважати!

     Тому сьогодні нам усім

     Я хочу побажати:

Дай, Бог, вам, друзі, щоб сирени

Пожежні ви ніколи не чули!

І до останньої хвилини

Ви всі в добрі й безпеці були.

Година спілкування з учнями молодших класів

                                                                                         Вч. Волошина О.Г.

Сьогодні в нас гарна зустріч,

Нам так хотілось, щоб прийшли усі.

Поспілкуватись  у ці весняні дні,

Побути разом, поспівать пісні.

Пісня хай лунає

І хай щасливим буде кожен день,

Батьки і діти – і душа співає.

Тож хай лунає більше тих пісень.

Діти виконують пісню «Ой зелене жито, зелене»

Виходять діти(ведучі) і починають розмову між собою:

• А скажіть, хто знає, що таке сім'я?
• Сім’я – це сім Я.
• Це означає, що у кожній сім'ї повинні бути тато, мама і п’ятеро дітей.
• Зрозуміло. То у мене сім'я неповна? У нас тільки двоє дітей.
• Отож, неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці «У нашого Омелька – невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діточок шестірко, та батько і мати, та їхні три брати.»  
• Ого , оце так сімейка!
• Так, колись в українській родині було багато синів і дочок, росли      вони дружно.
• У народу є багато прислів’їв про родину.

Діти по черзі розповідають прислів’я про сім'ю.

Ведучі.

• Правду кажуть: «Нема того краму, щоб купити маму».
• Або «Все купиш, лише татка і мами – ні».
• Тож цінуймо свою сім'ю, свою родину. Батьки наші піклуються про нас, оберігають від біди, годують, учать, виховують і найголовніше – дуже нас люблять понад усе на світі.

 Звучить запис пісні «Родина, родина від батька до сина»

Ведучі.

• Скажіть, а яку найпершу пісню у своєму житті чує дитина?
• Звичайно ж, колискову.

• Хто заспіває  мамину пісню?

Діти виконують колискові пісні.

Ведучі.

• Запрошуємо всіх на зустріч з казкою.
• Пропоную впізнати казку за загадками.

• Маленьке, сіреньке, біди наробило –

Щось біле кругленьке хвостиком розбило.

(Мишка з «Курочки Рябої»)

• Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

(Карлсон)

• Підробив він голосок, став малим співати,

Здогадалися вони:»Вовк – не наша мити».

(«Вовк і семеро козенят»)

• До школи прямує хлопчак деревяний,
• Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

(Буратіно)

• Завдання виконали всі!
• Хлопці і дівчатка – справжні молодці!
• І на закінчення ми вам побажаєм:

Всю рідню свою велику

Ви не забувайте,

Повсякчас своїм добром

Щедро зігрівайте.

Ми бажаєм всім добра.

Щоб у кожнім добрім ділі

Досягнуть зуміли цілі,

Хай вам Бог допомага.

Виховна година у 1 класі

«Ми – пішоходи»

                       Кл.кер. Волошина О.Г.

Мета: розширити і систематизувати знання учнів про правила дорожнього руху; ознайомити дітей із деякими дорожніми знаками; закріпити вміння орієнтуватися на вулицях; розвивати  спостережливість, логічне мислення; виховувати культуру поведінки учнів у дорожньому русі, бережливе ставлення до свого життя ,уважність, дисциплінованість.

Обладнання: дорожні знаки, плакат «Безпека на дорозі», кольорові олівці.

1. Організація учнів

Продзвенів дзвінок.

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось -  не шуміти.

Всі готові до розмови?

Тож, гаразд часу не гаймо.

І розмову починаймо!

ІІ. Гра «Хто правильно і швидко?» (Клас ділиться на дві групи)

• Які бувають дороги?
• По якій дорозі можна їхати, а по якій іти?
• Де треба переходити дорогу?
• Що таке перехрестя?
• Які правила переходу дороги ви знаєте?
• Які сигнали світлофора ви знаєте?

ІІІ. Правила поведінки на дорогах.

Вчитель. Дорога – це не стадіон, не бібліотека, не місце для розмов. Усі дороги, навіть пішохідні, - це зона підвищеної небезпеки. Щоб не сталося біди, слід дотримуватися правил поведінки на дорогах.

• По тротуару йти з правого боку. У вузькому місці зупинитись і пропустити старшого.
• Коли проходиш повз арку, виїзд із двору чи гаража, автостоянку, будь обережний: звідти може виїхати автомобіль.
• Якщо ти їдеш по тротуару на роликах, попереджай про своє наближення свистком.
• Переходячи дорогу, подивися спочатку наліво, а дійшовши до середини дороги, - направо.
• Якщо вздовж дороги немає тротуару, слід іти узбіччям назустріч транспорту.

ІV. Ознайомлення із дорожніми знаками.

«Пішохідний перехід», «Місце зупинки автобуса», «Рух пішоходів заборонено»

V. Загадки.

З місця зрушити не взмозі,

Бо на варті при дорозі.

Я стою щодня, щоночі,

Хоч і маю скляні очі.

Братці – вагончики

Взялися за руки,

І побігли по рейсах

Повз ліси і луки.

VI. Гра «Світлофор».

VII.Робота в групах

Пофантазуйте. Уявіть, що світлофор живий. Намалюйте живий світлофор

VIII. Підсумок

• Які назви дорожніх знаків ви запам’ятали?
• Які основні правила для пішоходів знаєте?
• Як будете переходити вулицю?

                   

Виховна година

«Надзвичайні ситуації»

                          

                                                                                             Вч. Волошина О.Г.

Мета. Ознайомити учнів із причинами виникнення надзвичайних ситуацій; учити наводити приклади небезпечних ситуацій, які можуть виникнути в

нашій місцевості; формувати вміння і навички поведінки в разі НС;

виховувати обережність, вміння чинити розсудливо.

Обладнання . Плакати, протигази, навчальний посібник «Бережи себе, малюк»

Зміст

І . Вступне слово вчителя.

    Відповіді на запитання

• Що таке небезпека? (Небезпека – це ситуація, в якій людині щось загрожує)

Вчитель. Сьогодні ви дізнаєтесь, які небезпечні ситуації можуть виникнути у нашій місцевості та чим вони загрожують людині.

Звичайно, все що може статися передбачити неможливо. Не можна уникнути явищ, які залежать не від людини: буревію, повені, посухи, грози.

Проте, є ситуації, коли небезпеку можна встигнути відвернути. Дуже важливо знати, як треба діяти.

    ІІІ. Відгадування загадок

а) На колесах дім зелений проїжджає біля мене. (Потяг)

б) повзе гусінь, замість ніг – залізні колеса. (Потяг)

Вчитель. Небезпека, яка може виникнути в нашій місцевості – це аварія на залізниці, що проходить поблизу села, адже залізницею часто перевозять отруйні і небезпечні речовини. Вони дуже потрібні на виробництвах, але при розливі дуже токсичні і небезпечні.

IV. Оповіщення населення при НС. Ознайомлення із діями при евакуації.

• Чи чули ви слово евакуація?
• А що воно означає?

Як треба діяти:

а) якщо ти перебуваєш вдома;

          б) якщо перебуваєш у школі;

Головним сигналом оповіщення є сигнал «Увага всім!». Завдання цього сигналу привернути увагу кожного, застерегти від небезпеки. Сигнал подається звучанням сирен, транспортних засобів, гудками об’єктів промисловості. Щоб дізнатися що і де трапилося, врятувати своє життя, життя рідних і знайомих, сусідів необхідно:

1.Увімкнути радіо, телевізор.

2. Прослухати звернення до населення.

3. Уважно продумати і виконати рекомендації.

4. Найти можливість оповістити про почуте рідних,сусідів чи знайомих.  

V. Ознайомлення  із засобами індивідуального захисту. Демонстрація і розповідь про протигаз.

VI. Поради психолога.

Щоб зберегти себе, необхідно бути завжди психологічно підготовленим.

По – перше, треба вивчити прості але дуже важливі для тебе правила безпеки:

• не роби те, що тобі не дозволяють;

вмій сказати «ні» і тримайся на відстані від того, що змушує тебе почуватися погано;

• вивчи номер мобільного батьків і домашню адресу;

   

Культура поведінки

Виховна година у 2 класі

Класний керівник:

Волошина О.Г.

Тема: Культура поведінки

Мета: Класна година сприяє поглибленому вивченню правил культури поведінки: в школі, вдома, на вулиці, в транспорті; виховання і закріплення у школярів позитивних рис характеру.

Для молоді характерним буває прагнення виділитися. В шкільні роки зробити це не так просто. У більшості приблизно однакові фізичні дані, не дуже відрізняється і рівень знань. Щоб виділитися чимось, чи то у навчанні, чи то у вмінні щось робити, чи то в спорті, треба затрати немало праці. Куди легше виділитися одягом зачіскою. І дивишся, іноді дівчина, якій немає і шістнадцяти, споруджує на голові щось подібна до Вавилонської башти, а її одноліток, який і до корови підійти боїться, - викапаний ковбой з голлівудського вестерну. Таке вбрання недоречне, викликає воно не захоплення, а сміх чи жалість.

Відправляючись до школи, краще одягнутися скромно, в зручний що не заважає рухам, і охайний одяг. Звичка постійно піклуватися пр. акуратність зовнішнього вигляду, звичайно, зберігається на довгі роки.

Тримай завжди в порядку робоче місце. Акуратність робочого місця характеризує культуру праці, виключає втрати часу на відшукання потрібних матеріалів, інструментів, інших предметів. Деякі люди люблять, щоб на їхньому робочому місці був творчий безпорядок.

До порядку важлива саме привчатися. Для цього потрібно постійно підтримувати його і на своїй парті; не розкидати книги, зошити, завжди класти їх на місце, акуратно і послідовно вести всі записи.

До школи, як і на роботу, слід приходити, звичайно, дещо завчасно. Правда, не на багато, кількох хвилин вистачить, щоб підготуватися до занять. Той, хто прийшов, повинен першим вітатися з тим, кого застає в класі. Цілком досить загального привітання і уклону. Підходити до кожного і подавати руку ні дочого – це забирає чимало часу і незручно в прямому смислі. Не слід і демонстративно вітатися за руку з кількома приятелями. Це безтактно. В кожному класі можуть бути невеликі групи учнів, ближчих один до одного інтересами, які частіше проводять разом дозвілля. В цьому нічого поганого немає. Проте в колективі потрібно з усіма бути однаково ввічливими і шанобливими, некрасиво показувати до когось  вибіркове ставлення.

Ввічливість, доброзичливість, такі необхідні людям, починаються і виховуються саме в сім’ї. Рідній людині теж треба не забувати подякувати за піклування, побажати їй доброго ранку, на добраніч. Це не пустий формалізм, а елементарна уважність. І , звичайно, перед нею треба вибачитись , коли почуваєш, що неправий. Адже рідна людина теж відчуває несправедливість, хоча не завжди висловлює  обурення. Та й взагалі, вихована людина у випадку неправоти завжди зобов’язана вибачитись. Той, хто може незаслужено образити, зневажити іншого, а потім відмахнутися від цього, принижує насамперед самого себе. Адже  в даному випадку він набуває репутації людини, що не хоче відповідати за свої вчинки.

Культурна людина обов’язково складає для себе режим дня. Розподілити свій час за суворим графіком не важко. Лише спочатку для того щоб виконувати його, потрібна наполегливість, сила волі. З часом розпорядок стає звичним і виконується як щось само собою зрозуміле.

Перед тим, як вийти з дому, обов’язково подивись в дзеркало і перевір свій туалет. Чине зім’ятий комір, чине «вибивається» шарф, краватка, чи на місці ґудзики, чи в порядку зачіска. Неможна виходити на вулицю в нечищеному взутті, в м’ятому, забрудненому одязі.

На вулиці найкраще триматися так, щоб не привертати уваги. Недоречно і непристойно співати, голосно реготати, розмашисто жестикулювати. Не можна безкрайньої необхідності бігти щоб не було поспіху,  треба просто суворіше планувати свій час.

Також дивно виглядає людина, яка, побачивши далеко знайомих, намагається привернути їхню увагу криком. Це не тільки свідчить про незнання елементарних правил пристойності, а певною мірою може шокувати знайомого.

Зовсім дико затівати на багатолюдних вулицях, у громадському транспорті невинні, на перший погляд, але шумні й експансивні ігри, штовхати один одного, навіть жартома.

Зустрівши знайомого, інтелігентна людина завжди намагається привітатися першою і не замислюється над тим, кому це належить зробити за рангом. Взагалі прийнято, щоб чоловік вітався з жінкою, молодий – із старшим за віком. Намагатися простягнути руку не слід, зручніше обмежитися уклоном, можна супроводити його словами вітання. Правило, здається, нескладне. Проте воно має свої нюанси.

Добре виховану людину відзначає саме вміння привітатися. Вона не дозволить собі зневажливо кивнути, іноді так, що навіть не розбереш, привітання це чи випадковий жест, не пробурмоче собі під носа щось незрозуміле. Правильна манера вітатися не тільки характеризує хороший тон. Вона здатна передати іншій людині заряд бадьорості, піднести натрій. Як багато іноді значить для нас ненавмисно кинути привітне слово, сердечна усмішка.

При зустрічі із знайомим зупиняти його без потреби не слід. Пропозиція затриматися звичайно йде від жінки або від старшого за віком. Можливі й відхилення від цього правила, проте вони повинні бути досить обґрунтовані.

Затримуючись на вулиці із знайомим, не треба заважати рухові перехожих для бесіди зручніше відійти в бік.

Ніякому разі не можна зупинятися і заводити розмови в дверях, у вузьких проходах.

Не треба без крайньої необхідності зупиняти знайомого що йде в компанії. Однак привітатися йому уклоном треба. Коли ж виникне потреба говорити, треба обов’язково вибачитися перед його супутником.

Також небажано зупинятися для бесіди із знайомим, коли йдеш з іншою людиною. Але привітатися із знайомим треба. Зробити вигляд, що не помічаєш його, вкрай нетактовно.

Культурна людина уважна не тільки до знайомого, але, як говориться, і до першого зустрічного. Вона допоможе старому перейти вулицю, запропонує жінці піднести чемодан, коли бачить, що їй важко. Але ніколи не підійде до незнайомої людини без потреби, не дозволить собі надокучати їй своєю «люб’язністю», бути настирливим.

І.     Неприємності від чемності

       Обіцяв Пилип матусі:

• От за чемність я візьмусь!

В школі шануватимусь,

До усіх вітатимусь…

Пилипко виходить з хати.

Як же чемність показати?

Сторож ніч сторожував,

Сторож в ранці задрімав.

Наш Пилип – гуп, гуп! – у ганок:

Дядько не вітається,

Він з просоння лається…

Наздогнав Пилип Фросину.

Смик за косу, за хустинку:

Здоровкаюсь аж двічі я,

Ти чого не ввічлива?

Не чуть вітання Фросі,

Вона нечемна досі:

Стоїть вожата край вікна,

Складає купу книг вона.

Пилип набіг на ноги:

• Посуньтеся з дороги!

Світ мені не заступайте,

Я ж кажу вам  «Драстуйте!».

Розгнівалась вожата:

• Треба старших поважати !-

Пилип вожату за рукав:

• Та я ж вам «Драстуйте» гукав,

Хіба вам не приємно,

Що я вітаюсь чемно?

Пилип у класі вдруге:

• Добридень! – каже другу.

Той напихає рота,

Вітатися неохота.

Пилип гукнув: - нечема! –

І штовхнув Артеме.

Артем ковтнув: - чого прилип?

І стусана дістав Пилип.

Від тієї чемності тільки неприємності.

ІІ. Вважається, і це загально відомо, що в тролейбусі, трамваї, метро чоловік повинен поступитися місцем жінці, молодий – літньому. Проте навіть деякі з них, хто додержується цього правила, забувають про нього при посадці. Ледве відкриваються двері, як туди рвуться з усіх боків широкоплечі молодики, які прагнуть якнайшвидше зайти в середину, навіть не дочекавшись, поки вийдуть пасажири. А як старенькій? Теж лізти в цю юрбу штовхатися? Для цього у неї не вистачає ні сил, ні спритності.

Звичайно, і тут є винятки. В поїздах нумерованими місцями на поступаються. Молода людина може запропонувати жінці або старому свою нижню лаву замість верхньої. Але вимагати цього від нього або навіть робити вигляд, що він повинен це зробити, ніхто не вправі. Адже цілком можливо, що людині треба зайняти нижнє місце за станом здоров’я. Вона могла навіть відкласти свою поїздку, щоб придбати зручний квиток. І тому, що вона нижнім місцем не поступається, до неї не можна пред’являти претензії.

Під час поїздок у міському транспорті не можна їсти – забрудните сусіда. Негарно дивитися просто у вічі незнайомій людині, заводити з нею розмову.

Запитання, винесена в заголовок, на перший погляд, може здатися дивним. Проте це далеко не пусте питання. Безумовно, говорити слова, зв’язувати їх у речення, може кожна здорова людина. Але промовляти їх до місця, правильно, з необхідною інтонацією, нажаль навчилися не всі. Це вміння відзначає справді виховану людину, і розвивати його в собі треба з дитинства.

Перша елементарна вимога – пиши грамотно. Коли ще не оволодів у достатній мірі правилами граматики, не лінуйся  заглянути в них спеціально, гортай словник. Лист, написаний з граматичними помилками, не тільки характеризує низьку культуру автора, ай свідчить про неповагу до адресата. Крім того, помилки можуть призвести до фактичних непорозумінь. Наприклад, коли в слові «строки» випустити одну літеру, то воно набере зовсім іншого смислу – «сроки».

ІІІ. Помилка мандрівниця

У мого  сусіда Гриця

Є помилка – мандрівниця.

Не помилка, просто горе!

Вже і друзі всі говорять:

• Та помилка – мандрівниця,

Мабуть, хлопцеві рідня,

Бо у зошитах у Гриця

Зустрічається щодня…

Гриць диктант писати став

І таке там написав:

«Неаби яка хустина,

Нечервона і несиня,

А іще вона була

Невелика й не мала»…

О, для Гриця це проблема!

В нього вийшло щось смішне:

Там, де треба не окремо,

Написав він разом не!

Та помилка мандрувала:

«І не два і не один»,-

Написав тут разом він.

А у вечері учора лист

Прийшов від брата Борі.

Боря пише: «Братик мій,

Орфографію відкрий.

«Незабаром» у листі  

написав окремо ти!»

Гриць з листом мерщій до діла,

Орфографія за ним:

• Запитав би хоч мене,

Як писати частку «не»!

Я думаю, що, прослухавши наші розповіді, ви візьмете для себе багато чого корисного і не будите робити тих помилок. Завжди, коли щось робитимете, перш за все добре подумаєте.